Отруйні, лікарські і шкідливі трави на луках, пасовищах і в лісах
Отруйні, лікарські і шкідливі трави на луках, пасовищах і в лісах

Отруйні, лікарські і шкідливі трави на луках, пасовищах і в лісах

Більшість культурних і природних трав використовуються для випасу с.-г. тварин, тому вони мають велике народногосподарське значення. 

В пасовищних біогеоценозах проростають як кормові так і отруйні рослини. Кормова цінність сіножатей (лугів) і пасовищ іноді сильно знижується від проростання на них отруйних і шкідливих рослин. Переважна частина отруйних і шкідливих рослин поширена на сирих луках і пасовищах, а також вони ростуть на пасовищах з низькою продуктивністю.

Кормові отруєння тварин, що викликані отруйними рослинами, приносять значну шкоду тваринництву: хвороби тварин або їх загибель. Це пов’язано з тим, що через отруєння отруйними рослинами з року в рік гине досить велика кількість тварин різних видів, і крім того, відбувається значна втрата сільськогосподарської продукції і зниження працездатності тварин після їх одужання.

Кормові отруєння, пов’язані з отруйними рослинами можуть іноді викликати отруєння і у людей, що споживають м’ясо і інші продукти сільськогосподарських тварин, що отруїлися.

В процесі тривалої еволюції тварини придбали здатність вибирати і поїдати корисні для організму види трав, залишаючи шкідливі – колючі і отруйні рослини. Ця життєво важлива фізіологічна реакція, забезпечує екологічно оптимальне годування тварин може змінюватись під впливом екологічних факторів. Але, смакова вибірковість у диких тварин виражена сильніше, ніж у свійських, тому ризик отруєння свійських тварин значно вищий.

Часто токсикози реєструються весною. Це пояснюється тим, що в зимовий період тварини не отримують свіжого, зеленого корму тому в перші дні з жадністю поїдають соковиту траву, в тому числі і отруйні рослини. Крім того, отруйні рослини бувають і в сіні, силосі, сінажі, а насіння їх у фуражному зерні. 

Основна маса отруйних, лікарських і шкідливих трав росте і розвивається в весняно-літній період. Особливо важливим періодом у появі їх є кінець квітня – початок травня. В цей час необхідно бути особливо уважним, тому що весною худоба, виходячи на пасовище чи вигін, з жадобою кидається на різну зелень, поїдаючи трави, які літом і восени вона обходить. За період з кінця квітня або з початку травня з’являється і зацвітає основна маса отруйних і лікарських рослин

Особливу увагу звертають на наявність у траві шкідливих (ковила, пустирник), отруйних (люпин, жовтець, черемиця, дурман та ін.) рослин. Ці рослини можуть стати причиною травмування слизової оболонки рота, шкіри, скелетних м’язів, а іноді внутрішніх органів. Деякі види рослин засмічують шерсть овець і кіз. До таких рослин належать: бодяк ланцетоподібний, волошка розкидиста, дурнишник звичайний і колючий (городній реп’ях), липучка звичайна, лопух повстяний (реп’ях), гострик простягнена, тирса (ковила волосиста), чорнокорінь лікарський, мишій кільчастий. Отруйні рослини можуть викликати отруєння з клінічною картиною ураження ЦНС: токсикози — з ознаками ураження серцевого м’язу; впливати на якість тваринницької продукції (гіркий смак молока, часниковий запах та ін.).

За клінічною картиною отруєння людей і тварин токсичні рослини поділяють на такі групи.

І. Рослини, що спричиняють появу переважно симптомів ураження центральної нервової системи (ЦНС).

  1. Рослини, що спричиняють збудження ЦНС: блекота чорна, дурман звичайний.
  2. Рослини, що спричиняють збудження ЦНС і водночас діють на серце, травний тракт, нирки: калюжниця болотна, жовтець.
  3. Рослини, що спричиняють при гнічення і параліч ЦНС: болиголов плямистий, хвощ польовий, чистотіл великий.
  4. Рослини, що спричиняють пригнічення і параліч ЦНС і водночас діють на травний тракт: хвилівник звичайний.
  5. Рослини, що спричиняють переважно ураження шлунково-кишкового тракту: ластовень російський, переступень білий, молочаї, мильнянка лікарська, паслін солодко-гіркий.

III. Рослини, що спричиняють переважно ураження серця: горицвіт весняний, наперстянка пурпурна, конвалія травнева.

До рослин, гнітючих і паралізуючих центральну нервову систему, відносяться: мак дикий самосійка, чистотіл великий, плевел п’янкий, жабрій ладанний, чистець прямий. До рослин, що викликають пригнічення і параліч центральної нервової системи і одночасно вражаючим шлунково-кишковий тракт, відносяться: аконіт протиотруйний, сокирки польові, чемериця біла, хвилівник звичайний, болиголов плямистий, гармала звичайна. Рослини, що викликають ураження органів дихання та травного тракту тварин: гірчиця польова, хрінниця пронизанолиста, різушка отруйна, редька дика. До рослин, що викликає ураження серця тварин, відносяться: вороняче око звичайне, горицвіт весняний, конвалія травнева, наперстянка пурпурна та ін.. Рослинами, що викликають ураження печінки у тварин, є жовтозілля Якова, люпин жовтий. Рослинами, вражаючими нирки і сечовидільні шляхи у тварин, є ластовень лікарський.

Основними заходами боротьби з отруйними та шкідливими рослинами на сінокосах і пасовищах є прополка або скошування в ранні фази вегетації, підсів насіння бобово-злакових трав, в окремих випадках – застосування гербіцидів або переорювання засмічених ділянок, поверхневе і корінне поліпшення луків і пасовищ.

Головний спеціаліст Шепетівського РУ
ГУ ДПСС в Хмельницькій області
В.Савіцький

Яндекс.Метрика