Про нову Методологію управління корупційними ризиками

Запобігання та протидія корупції у публічному секторі – одне з пріоритетних завдань органів публічної влади, особливо у воєнний час, коли корупція може уповільнювати розвиток публічних інституцій і перемогу над ворогом.

Важливою умовою для досягнення цього завдання є виявлення та усунення у діяльності органів влади вразливостей, що дозволяють вчиняти корупційні та/або пов’язані з корупцією правопорушення. Проведення якісної ідентифікації корупційних ризиків та вжиття необхідних заходів реагування потребує відповідного інструментарію.

Наказом Національного агентства від 28.12.2021 № 830/21 «Щодо вдосконалення процесу управління корупційними ризиками» затверджено Методологію управління корупційними ризиками (далі – Методологія), яка прийнята на заміну Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади1 та набирає чинності 04.06.2022. Ознайомитися з Методологією можна за посиланням: https://cutt.ly/dHBYl6e.

Методологію розроблено як універсальний інструмент із покроковою інструкцією (алгоритмом), у якому послідовно розкриті усі компоненти управління корупційними ризиками, зокрема підготовки антикорупційної програми, що випливають з міжнародних та національних стандартів управління ризиками (наприклад, ДСТУ ISO 31000:2018 Менеджмент ризиків. Принципи та настанови).

Новелами Методології у порівнянні з чинною Методологією оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженою рішенням Національного агентства від 02.12.2016 № 126, є:

  1. Наголошення на важливості лідерської позиції керівника органу у впровадженні управління корупційними ризиками. Визначення ролі кожного з учасників цього процесу.
  2. Подання процедури управління корупційними ризиками як цілісного та циклічного процесу.
  3. Надання практичних інструментів для оцінювання корупційних ризиків: примірного плану оцінювання ризиків та підготовки антикорупційної програми; прикладів форм анкетування внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін; рекомендацій щодо документування зібраної інформації про середовище органу; зразку реєстру ризиків.
  4. Розмежування корупційного ризику від джерела корупційного ризику. Наведення класифікації джерел корупційних ризиків.
  5. Визначення принципів, за якими мають розроблятися заходи з мінімізації корупційних ризиків.
  6. Пояснення зв’язку оцінювання корупційних ризиків з підготовкою антикорупційної програми.
  7. Встановлення вимоги до змісту антикорупційної програми, порядку її прийняття, процедур моніторингу, оцінки виконання та перегляду антикорупційної програми.
  8. Пояснення процедури публічного обговорення антикорупційної програми.

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників територіальних органів, районних в місті Києві державних адміністрацій, районних військових адміністрацій, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління органу (у разі наявності).

Також нагадуємо, що погодження Національним агентством антикорупційних програм згідно зі ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції» тимчасово призупинено до перемоги над ворогом та припинення воєнного стану.

//