Досить часто до нотаріусів звертаються громадяни з питанням оформлення спадкових прав після смерті родичів і близьких, які на день смерті проживали за кордоном, однак залишили у спадщину майно на території України. У даному випадку виникає питання, де саме має відкриватися спадкова справа та оформлюватися спадкові права?
Законом України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У той же час, спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.
Отож, у разі наявності майна на території України, громадянам варто звертатися до державного або приватного нотаріуса за місцезнаходженням або місцем реєстрації даного майна. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І на підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Однак досить часто потрібні документи відсутні у спадкоємців, оскільки видавалися органами іноземної держави. У таких випадках передбачена можливість звернення до компетентних органів іноземної держави з метою отримання правової допомоги та витребування необхідних документів. Дане питання врегульовано договорами про правову допомогу та правові відносини між Україною та іноземними державами, а також Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 22.01.1993 року між державами – членами СНД.
Тому для отримання необхідних відомостей, нотаріусом, яким ведеться спадкова справа, готується відповідний запит до компетентних органів іншої держави. Це можуть бути відомості щодо актових записів про шлюб, про народження, про смерть; спадкових справ, відкритих в державі, у якій проживав спадкодавець; наявності банківських рахунків на ім’я спадкодавця; заповітів, тощо. Після отримання всіх необхідних документів, нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину на майно, яке знаходиться на території України.
Варто зауважити, що процес отримання інформації від компетентних органів іноземних держав є досить довготривалим. Тому оформлення спадкових прав після спадкодавця, який був громадянином або на день смерті проживав на території іноземної держави, може зайняти тривалий час.