Символіка громади

БЕРЕЗНЕ: обігрується назва; синій стовб – річка, зелені – поля.

БІЛОКРИНИЧЧЯ: біла криниця з білою вапняковою водою, яка існує до цього часу і знаходиться в садку біля ставка. З неї б’є сильно джерело, через те криницю забили камінням, з цієї криниці зараз води ніхто не бере. За розповідями старих людей, якщо відкрити джерело, то вона може затопити все село.

В.МЕДВЕДІВКА: круги – т.зв. безанти, символ монет (давньоримських, що знайдені біля села). Квіти липи і бочка – символ меду, тобто назви.

ВОВКІВЦІ: за переказами  старожилів   ця горбиста місцевість була вкрита навколо густими мішаними лісами, рештки цього лісу ще й  досі є на окраїні північної  сторони села. В цих лісах водилося чимало звірів,  особливо багато розвелося  вовків, які завдавали великої шкоди господарству селян – нападали на худобу, на отари овець. В селі була  вівцеферма тож  вовки завдавали найбільше шкоди вівцям,   тому село дістало назву  Вовківці ( вовки їли вівці).

ВОВКІВЧИКИ: За  переказами  старожилів   ця горбиста місцевість була вкрита навколо густими мішаними лісами.  В цих лісах водилося чимало звірів,  особливо багато розвелося  вовків, які завдавали великої шкоди господарству селян – нападали на худобу, навіть на людей, тому на загальних зборах села мешканці вирішили організувати облаву на вовків  і зробити їм  «чики – чики» – звідси і назва села Вовківчики  (вовкам  чики – тобто знешкодити).

ГОРОДИЩЕ: у 1746 році князі Любомирські і Яків Погрошевський, використавши рештки православного монастиря, побу­дували костьол і при ньому-кляштор ( монастир) для монахів римсько – католицького кармелітського ордену й подарували цим кармелітам

 СУДИЛКІВСЬКА ТГ: стилізація візерунка з вишитої сорочки з півночі Хмельницької області. Зірки – села, плюс стилізовані грона калини, червоний стовп – дорога (і залізниця, і автошлях).

ЖОЛУДКИ: Волинський срібний хрест. У назві села – жолуді.

КЛИМЕНТОВИЧІ: сім дзвоників – сім перших сімей, що поклали початко селу. В анкеті сказано, що біля села росте багато дзвоників. Червона геральдична лілія – Климентина, на честь якої названо село.

КРАСНОСІЛКА: «красне село», золоті мальви на червоному тлі – стилізація назви села, геральдично правий хвилястий бічник – село розташоване на правому березі річки Гуски.

КУПИНЕ: колись давно у Купине був великий кар’єр, де видобували глину, з якої робили вогнетривку цеглу. Там же, в селі, був великий цегельний завод. Коли занепало виробництво цегли, на місці кар’єру з’явилися великі купини, які заросли клюквою. Люди завжди збирали клюкву на тих купинах. Ще й сьогодні можна знайти і поласувати клюквою.

  ЛОЗИЧНЕ: раніше територію села займали густі зарослі – лози. Наші прадіди сюди переселилися з навколишніх хуторів під час нашестя татаро –монголів на українські землі . Через густі зарості – лози , які оточували річку Квосу , село і отримало назву Лозичне .

МАЛЬОВАНКА: колись в лісовій місцевості на околиці хутора було збудований чудовий розфарбований будинок, коли люди їхали до лісу з других сіл, то всі дивувались цій красі і казали: «Який мальовничий будинок, наче намальований!» Звідси пішла назва села Мальованка.

НОВИЧІ: легенда про замок. Два серця – Іван та Ганна, серце в воротях – хлопчик Нович. І сам замок нагадує стилізовану “Н”.

ПАШУКИ: колесо від воза і від паровоза – символ двох доріг, шосе і залізниці. Дерев’яна балка і на ній меч – символ церкви Архистратига Михаїла. Другий варіант з трьома срібними балками – три рови, які колись оточували місто.

ПОЛЯНА: легенда про Джиготу і 12 синів.

РУДНЯ – НОВЕНЬКА: синя хвиляста балка – річка Цвітоха; три вогні над трьома листками – випалювання руди за допомогою деревини.

САВИЧІ: – гребля і ставок. “Ті, що молодші збирають чорниці, гриби, клюкву, інші дари лісу та ловлять рибу на ставку” – листки означають ліс, риба – ставок. Глечик – символ того, що колись в селі робили глечики з глини.

СЕРЕДИНЦІ: золота балка між двома річками – назва села. Плюс легенда про три млини, що колись існували в селі.

СУДИЛКІВ: терези – знак назви (“суд”). Зелена облямівка – символ давнього укріплення навколо замка. Припустимо, що замок і мур були кам’яні. Тоді три готелі, від яких пішло поселення, зображено золотими рядами цегли.

ТРАУЛИН: коли село було ще в зародковому стані, на північ від села було досить велике озеро, в ньому було багато риби, особливо линів. Під час дощів озеро виходило з своїх берегів, заливали великі простори. Люди могли ловити рибу в траві руками і кошиками. Так і пішла назва (трава і лин) Траулин.

 ХРОЛИН: геральдичні троянди – символ однієї з версій назви села (flos – floris “Фльорини”). Три вікна і залізничне колесо – символ залізниці і дерев’яного вокзалу, ширше – вікна рідного дому, куди хочеться повертатися.