… Їхали чумаки в Крим по сіль, біля кринички сіли відпочити та водички попити. І вдалася ж криничка: дно біле, вода чиста і прозора… Саме так починають розповідь про походження назви свого села жителі Білокриниччя.
У селі багато криниць, майже у кожному дворі. А криничка, про яку піде мова, знаходиться у центрі села, біля ставу. До криниці завжди приходить багато людей. Водичка смачнюща, потужне джерело завжди тримає рівень води.
Нещодавно за сприяння сільського голови Котик Т.М., було відновлено та реставровано криничку в центрі Білокриниччя. Нині криниця красується своїм привабливим зовнішнім виглядом і частує жителів та гостей джерельною водою. Біля кринички – лавочка, подорожній може і водички попити, і присісти відпочити.
Водичка додає сили та здоров’я, а ще старші люди кажуть, що у відображенні водяного плеса кринички можна бачити зорі серед дня. Народна мудрість додає:
– де криничка – там життя;
– до доброї криниці стежка утоптана;
– з глибокої криниці холодна вода;
– не брудни криницю, бо схочеш водиці;
– не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця;
– треба нахилитися, щоб з криниці напитися.
…Давно не їздять чумаки по сіль… Та криниці у Білокриниччі бережуть історичні витоки, пружно б’ють джерельною водою.